Персональный сайт

Бальзак и Украина

alizee-lubov — Sun, 10 Feb 2008 15:34:17 GMT

БАЛЬЗАК І УКРАЇНА

Письменник двічі відвідав Україну (у 1847-1848 і 1848-1850 рр.). Загалом він провів тут більше двох років. Окрім Верхівні побував у Бердичеві, Києві та інших містах. Перебування в Україні дало йому можливість ознайомитися зі слов'янським світом, до якого він виявляв інтерес. У листах на батьківщину відзначав багатства цього краю.
Українська тема була дуже популярною серед західноєвропейських письменників першої половини XIX ст. До неї зверталися Дж. Байрон, В. Гюго, П. Меріме, мадам де Сталь, А. Микевич та ін. Але якщо увагу романтиків привертав у першу чергу національний колорит, то Бальзака цікавило соціальне життя. Листуючись з Е. Ганською та перебуваючи у її маєтку, він цікавився життям українських селян. У незавершеному нарисі "Лист про Київ" письменник змальовує враження від першої подорожі в Україну у вересні 1847 р. Йому запам'яталися мальовничі села, родючі ниви і веселі селяни. "Всюди, - зазначає він, - я бачив групи селян і селянок, які йшли на роботу або поверталися додому, дуже весело, безтурботною ходою і майже завжди з піснями". Життя українського селянина, Бальзак сприйняв як ідилію. Він вважав, що селянину, який перебуває під опікою поміщика, не стане краще, якщо він звільниться від неї і отримуватиме платню, як на той час французький селянин. Порівнюючи життя українських та французьких селян, він дійшов висновку, що на українських не позначається руйнівна дія "фінансового начала". У листах з України міститься і багато критичних зауважень щодо відсталості української економіки, невмілого ведення господарства поміщиками тощо. Українські враження знайшли відображення у романі "Селяни" (1848)- одному із підсумкових у творчості письменника.

У березні 1850 р. смертельно хворий письменник обвінчався з немолодою вже Евеліною Ганською. Довга подорож із Верхівні до Парижа загострила його хворобу і
була останньою в житті. В. Гюго, відвідавши Бальзака незадовго до його смерті, сповістив друзям: "Європа втрачає у ці дні велику людину". 18 серпня письменника не стало, його було поховано на цвинтарі Пер - Лашез.
У промові, яку виголосив Віктор Гюго над тілом покійного, він визнавав Бальзака "першим серед великих", "кращим серед обраних". Уже тоді було зрозуміло, що письменник посів одне з чільних місць серед класиків французької та світової літератури.

Вдруге він приїхав в Україну у березні 1848 р. і провів тут майже два роки. У колишньому маєтку Евеліни Ганської у Верхівні донині зберігається "музейна" кімната, а біля головного входу табличка з написом: "У цьому будинку в 1847- 1850 рр. жив великий письменник Оноре де Бальзак".
Зв'язок з Україною не вичерпується фактами перебування письменника на її території. Його творчість стала відомою тут ще раніше завдяки російським перекладам, які почали з'являтися майже одночасно з французькими виданнями. З творами Бальзака був добре обізнаний Т. Шевченко, про що свідчать посилання на них у його повістях. І. Франко охарактеризував творця "Людської комедії" як одного з найвидатніших представників реалістичної традиції у французькій та європейській літературі. Творчістю Бальзака захоплювалися українські письменники другої половини XIX - початку XX ст. від Марка Вовчка до М. Коцюбинського. Переклади його творів українською мовою з'являються в останній третині XIX ст. У 1884 р. у Львові вийшов роман "Батько Горіо" як літературний додаток до журналу "Діло". Широке входження письменника в українську культуру починається у 20-30-х роках XX ст., коли з'являються в українських перекладах основні його твори. Цей процес тривав у повоєнні роки. Класичними стали переклади українською мовою, виконані І. Сидоренко, Є. Дроб'язко, В. Підмогильним, М. Рудницьким та ін.
З 1989 р. здійснюється 10-томне видання творів Бальзака українською мовою, у підготовці якого взяли участь перекладачі В. Шовкун, Д. Паламарчук, І. Сидоренко, Т. Воронович та ін.

Мои стихи

alizee-lubov — Mon, 28 Jan 2008 13:03:47 GMT

Я закрываю глаза

И вижу тебя.

После встречи с тобой

Я забыть не могу

Твой голос и глаза,

Твой взгляд….

И без слов я поняла,

Что влюблен ты в меня.

* * *

Nous esemble(французкий)

Я скажу тебе

На языке любви

Nous esemble-

Мы вместе

И ты в это поверишь.

* * *

У літній сад

Я піду одна

Зелена травичка

Лоскоче ніжки мої.

Я хочу лишитись

Тут назавжди,

Та не можу, бо це

Лише сон мій.

* * *

Вона

Вона-це кохання,

Вона-це світло,

Вона-це радість,

А без неї

Не розумію я життя.

* * *

Без любви

Без любви нет жизни,

Без любви я не живу,

Без любви не существую,

Без любви…нет меня.

Мое сердце

Мое сердце болит,

Ты ранил меня,

И счастье мое,

И мечты мои

Разрушились в раз.

Ты обидел меня,

Прощения нет тебе

Ведь я люблю, но

Не прощу никогда

Даже сильно любя.

Я видеть тебя

Сейчас не могу,

Обидеть меня так легко,

Да только я не прощу,

Хоть люблю я тебя.

* * *

Зачем тебя я повстречала?

Не знала я любви,

Не знала я страдания,

Вот только увидав тебя

Я поняла, что ты любовь моя,

И жить без тебя я не смогу.

Вот только ты не слышишь,

А может даже, и не знаешь,

Но любви преграды нет!

Я знаю точно,

Что меня ты повстречаешь

И расскажешь о жизни, и любви,

А я все буду слушать

И не разу не остановлю,

Но только скажешь, что влюблен

И я пойму, что не зря

Мечтала о ТЕБЕ!

* * *

День…Ночь

День…Ночь

Я скучаю по тебе.

Ночь…День

Будем скоро мы вдвоем.

Только я поверю

Мы будем вместе.

Я вижу тебя

Снежною зимой.

Ну, здравствуй, друг

Я тебя так ждала.

Только ты со мной

Будь в новогоднюю ночь.

* * *

Вчера

Я иду за тобой

Ты держишь меня

Я боюсь отпустить тебя

Я хочу быть с тобой.

Мы летим в небеса

Ты смотришь на меня

Горящими глазами

Ты осыпаешь меня

Лепестками роз.

И мне было хорошо,

Но это было вчера.

Вчера я была с тобой,

Вчера светились мои глаза,

Вчера была любовь,

Вчера ты был мой,

Вчера я была твоя.

Розы нашей любви

Держу в руке.

Вспоминая тебя

И твои глаза.

Как хочу я

В них заглянуть,

Как вчера.

Я сегодня вспоминаю

Твой поцелуй и руки.

Твои глаза мне говорили,

Нежным взглядом.

Что ты меня не забудешь,

Что будешь со мной

И не бросишь,…

Но слова были вчера,

А сейчас я вспоминаю

Твой голос и глаза,

Руки и улыбку твою.

* * *

А ты все ждешь его

Ты так проста и наивна

И он сказал, что не вернется

По щеке бежит слеза

Но ждать, готова ты всегда.

А ты все ждешь его,

Но по щеке бежит слеза

От мысли той,

Что не вернется никогда.

Но ты готова

Ждать его всегда.

И может слез он недостоин,

Но те красивые слова,

Но те букеты роз

Ты не забудешь никогда.

Ну, вот звонок

И с улыбкой бежишь,

При виде красных роз

Ты узнаешь любовь свою.

* * *

Я потрапила в рай,

Як легко вдихаю

Я свіже повітря

Збираю я квіти

І подарую їх всім

Та рози червоні

Я лишу собі,

Бо покохала тебе.

Чому Іван Франко назвав п'єсу "Украдене щастя"?

alizee-lubov — Thu, 24 Jan 2008 17:27:11 GMT

Чому Іван Франко назвав п’єсу «Украдене щастя»?

Серед усіх п’єс І. Франка найвидатнішою є соціально-психологічна трагічна драма з сільського життя. У п’єсі «Украдене щастя» показано глибоку правду про гірку долю людей галицького села Ногуєвичі 70-их рр. 19 ст., поставлено питання про суспільно-політичні причини страждання народу.

В образі Миколи Задорожного Франко змалював галицького селянина трудівника. Михайла Гурмана жертвою шахрайських дій багачів і сільської адміністрації. Образ Анни – один із найяскравіших образів жінок-селянок. Він втілює чарівні риси жіночого характеру: душевне багатство, розум, вольовитість, чесність, щирість. Анна прямодушна і чесна людина, після тяжкої внутрішньої боротьби насмілилась самій собі признатися. Що жандарм Михайло для неї все. Обстоюючи право на щастя й любов, вона своєю поведінкою кинула виклик суспільству. Але, засліплена спалахом дівочих почуттів, Анна не зважила, що Михайло – це вже не той прямодушній сільський парубок, яким він був колись. У цьому її трагічна помилка, життєва безвихідь.

Усвідомлюючи свою правоту, Задорожній у своїй свідомості і людської гідності вступає у нерівну боротьбу зі своїм мучителем-жандармом. Микола Задорожній одважився підняти караючу руку на жандарма-напасника, який розбив його родинне життя. Але ж Михайло Гурман виступає у драмі не як жертва «злих людей», а як переслідувач, він переслідує невинного Миколу і його сім’ю. Озлоблений, він поставив собі за мету будь-що-будь «відкрасти» колись у нього украдене щастя. Нечесним способом Гурман усуває з дороги Миколу, часто немилосердний навіть у відносинах з Анною.

Деморалізуючий вплив військової казарми та безкарної жандармської служби зробили з Михайла жорстоку і немилосердну людину.

У цій п’єсі «Украдене щастя» ніхто з драми боротьбі не вийшов щасливим. Але трагедія, що відбулася в хаті Задорожних вразила всіх селян змусила їх замислитись: «Хто в тому винен?» Оптимістичний фінал вказує на необхідність шукати надійних засобів у боротьбі за щастя для всіх.

Немного про Ализе...

alizee-lubov — Thu, 17 Jan 2008 14:15:53 GMT

Наконец то свершилось то чего мы так долго ждали. 3 года ожидания и волнение фанатов, 3 года бурных обсуждений слухов о возвращении Alizee. Все это было развеяно 26 сентября в прямом эфире радио NRJ, когда Alizee наконец то официально заявила о выходе своего нового сингла Mademoiselle Juliette. Радость фанов не знала предела, это действительно очень значимое события в жизни любого фаната. Alizee предстает перед нами в новом стиле - теперь это уже не маленькая "Миленовская" Лолита - а это уже большая взрослая девушка, у которой подрастает дочурка, также меняется стиль музыки теперь это уже поп-рок. Песни для Alizee вместо Милен теперь пишет ее муж Джереми. В воскресенье 30 сентября сингл был официально представлен публике для скачивания, не прошло еще и 3 дней как песня стала лидером продаж популярных интернет магазинов. О новоом сингле Mademoiselle Juliette могу сказать только одно - это превосходная, заводная и очень веселенькая песенка....